Ліпія солодка / Lippia dulcis - це багаторічна трав'яниста рослина родини вербенових, відома як природний цукрозамінник та лікарська рослина. Її часто називають «солодкою травою ацтеків», оскільки її батьківщиною є Мексика та Центральна Америка, де її століттями використовували корінні народи.
Головні особливості рослини:
Екстремальна солодкість: листя містить речовину гернандульцин, яка за різними оцінками у 1000–4000 разів солодша за звичайний цукор, але при цьому не містить калорій.
Зовнішній вигляд: вічнозелений низькорослий чагарник із повзучими (сланкими) стеблами довжиною до 1 метра, овальними ароматними листками та дрібними білими квітами.
Смак та аромат: на відміну від стевії, ліпія має складніший смак - вона не лише солодка, а й має виражений лимонно-м'ятний аромат через високий вміст ефірних олій.
Застосування:
У кулінарії: свіже або висушене листя додають до чаю, десертів, домашніх лимонадів та фруктових салатів як натуральний безкалорійний підсолоджувач.
У медицині: у народній медицині її використовують як відхаркувальний засіб при застуді, кашлі, бронхіті, а також для полегшення шлункових кольок. Вона багата на вітамін C.
У дизайні: завдяки повзучим стеблам її вирощують як декоративну ґрунтопокривну рослину або ампельну культуру у підвісних кашпо.
Важливі застереження:
Вміст камфори: рослина містить значну кількість камфори. Через це ліпію не можна вживати у великих кількостях, оскільки камфора у високих дозах є токсичною.
Протипоказання: ліпію суворо заборонено вживати вагітним жінкам (вона може стимулювати скорочення матки), а також не рекомендовано дітям.
Особливості вирощування в Україні:
Оскільки ліпія родом із тропіків, вона абсолютно не витримує заморозків. В Україні у відкритому ґрунті її вирощують лише як однорічник. Найчастіше її саджають у горщики та тримають на підвіконні, балконі чи терасі, а на зиму заносять до теплого приміщення, де вона успішно зимує як кімнатна рослина. Рослина любить гарне освітлення, помірний полив та легкий, проникний ґрунт.